Культурна співпраця України й Чехії! Дослідження спадку родини Розумовських
Одним із напрямків діяльності Національного заповідника «Гетьманська столиця» є співпраця з європейськими культурно-освітніми інституціями. У 2022 р. ми виступили ініціаторами співпраці із Сілезьким музеєм, що у м. Опава – нас об’єднує постать правнука українського гетьмана – Каміла Розумовського.
На теренах чеської Сілезії він облаштував родинний осередок, який включав у себе маєтки: Радков-Дубова (Вікштейн), Мелч, Дольні Животіце (Шенштайн), а також збудував палац у м. Опава, котрий сьогодні входить до складу Сілезького музею. Каміл звів його у 1892-1893 рр. та проживав з родиною переважно в зимову пору року.
Історикині Національного заповідника «Гетьманська столиця» були запрошені чеськими колегами і на початку травня 2024 р. Альона Грабовець та Анастасія Нікітіна відвідали Сілезький музей та пам’ятні місця, пов’язані з Камілом Розумовським.
Головною метою візиту стала підготовка до майбутнього спільного проєкту, що розкриватиме історію родини Розумовських, тому ми відразу були залучені до підготовки документального фільму, що розкриє внесок представників родини Розумовських в історію України та Чехії. Важливо, що нам вдалося висвітлити українське походження родини Розумовських та прямий зв’язок Каміла з Кирилом Розумовським, що раніше ніколи не було темою жодного проєкту у Чехії.
Відомо, що Каміл Розумовський виявляв глибокий інтерес до минулого своєї родини, тому на початку ХХ ст. здійснив мандрівку до України. Він завітав до Лемешів, Козельця, Почепа, Глухова та Батурина, де долучився до збереження та відбудови палацу свого прадіда Кирила Розумовського. А вже через 100 років співробітники відновленого гетьманського палацу в Батурині відвідали збережені маєтки Каміла в Чехії.
Чеські колеги ознайомили істориків заповідника з колекцією Земського архіву в Опаві, де зберігаються оригінальні документи Розумовських, маєтком Каміла Радков, де була резиденція родини і зберігалася велика мистецька збірка та бібліотека, а сьогодні у ньому розміщений дитячий будинок. У Радкові ми, від імені всіх батуринців, ушанували пам’ять родини Каміла, відвідавши сімейну усипальницю, облаштовану ним у 1900 р. та Музей сільського побуту, одна із експозицій якого присвячена Камілу Розумовському. На чільному місці представлений годинниковий механізм, придбаний Камілом для місцевої церкви та печатка його лісопильні.
На околиці Радкова розташоване популярне туристичне місце – руїни середньовічного замку Вікштейн. У 1890-х рр. Каміл ініціював перші його археологічні дослідження, а віднайдені знахідки були представлені в його тамтешньому маєтку.
Наступним об’єктом став маєток Мелч, який перебував у володінні Каміла з 1888 р. та використовувався як гостьова резиденція. У ньому Каміл у 1889-1890 рр. збудував церкву Святого Антонія Падуанського, а з часом і парафіяльний будинок.
Дольні Животіце, є третім маєтком, що був відвіданий в ході наукового відрядження. Володів ним Каміл з 1896 р., з часом перебудував його та звів оранжерею в парку довкола нього. У 1906 р. Каміл зробив Дольні Животіце головною резиденцію родини. Нині тут будинок для літніх чоловіків-інвалідів. Екскурсію цим історичним місцем провів староста села Матей Новак, завдяки якому вдалося відвідати церкву Святого Спаса, збудовану Камілом у 1907-1908 рр. В оздобленні цієї церкви Каміл використав герб Розумовських, який не лише доповнив інтер’єр, а й продемонстрував глибоку повагу до історії свого роду.
У всіх містах, де були родинні маєтки, Каміл підтримував розвиток місцевої інфраструктури, він витрачав значні кошти не тільки на будівництво церков, а й шкіл, каплиць, поштових станцій, пожежних частин та утримання доріг.
За такий вагомий внесок в розвиток та дослідження історії Опавщини, Каміл Розумовський був удостоєний звання почесного громадянина Радкова, Мелча та Дольні Животіце.
На жаль, період Другої світової війни став руйнівним для цього регіону. Частина унікальної колекції, що протягом років поступово збиралася Камілом Розумовським загинула в ході воєнних дій, лише невелика частина до сьогодні зберігається у сучасних нащадків у Відні та замку Градець над Моравицею, який зараз є одним із провідних культурних центрів Сілезії.
Найбільше з візиту до Чехії вразило те, що місцеві мешканці знають і глибоко поважають родину Розумовських та її культурний і суспільний внесок у розвиток сіл Радков, Мелч і Дольні Животіце. Щиро вдячні колегам за підтримку та сприяння в наукових пошуках! Сподіваємося на подальшу співпрацю.
Грабовець Альона, Нікітіна Анастасія,
наукові співробітники Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»